Нова пісня «Моє серце в верховині» проєкту «ТЕЛЬНЮК: Сестри» присвячена кожному, чиє серце належить батьківщині, одвічним цінностям свободи й любові.
Поезія шотландського класика Роберта Бернза кінця 18 століття про відданість рідній землі, про тугу людини, яка до кінця лишилася вірною покликанню сина, ось уже кілька десятиліть бринить у перекладі Миколи Лукаша. А нещодавно Леся і Галя Тельнюк окрилили «Верховину» своєю музикою.
У цій пісні немає кричущої патетики, немає прямих заяв і протестів. Голосом, стривоженим у стражданні, люблячим просто й віддано, голосом душі, яка знаходить свій спокій лиш у рідних просторах, сповідається «Верховина». Так ішли на смерть і любили відважні гельці, так востаннє прощалися й любили українські герої…
Так і сьогодні «Моє серце в верховині» нагадає про Любов, яка не минає, яка знову підіймає серце до високого лету вольності, свободи, патріотизму.
До торжества української незалежності усім вільним і відважним українцям - присвята «Моє серце в верховині»:
Моє серце в верховині
Robert Burns [переклад Миколи Лукаша]
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Будь здорова, верховино, любий рідний край,
Честі й слави батьківщино, вольності розмай!
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Прощавайте, сині гори, білії сніги,
Прощавайте, темні звори й світлії луги!
Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.