Сестри ТЕЛЬНЮК: коли українські виконавці під час війни байдужі, це як танці на могилі

Пісню сестер Тельнюк "Повертайся живим" багато хто вважає гімном майбутньої перемоги, а однойменна вистава, що йде у Київському муніципальному театрі опери та балету для дітей та юнацтва, користується величезним успіхом

depo.ua поспілкувався з Галиною та Лесею Тельнюк про війну ідеологій, стан української культури, стосунки співачок з солдатами АТО та цікаві мистецькі ініціативи.

РОДИЧІ ЗАГИБЛИХ ПИСАЛИ, ЩО ХЛОПЦІ ЛЮБИЛИ НАШУ МУЗИКУ

- Вистава "Повертайся живим" збирає аншлаг за аншлагом. Розкажіть, як виник цей проект?

Г.Т.: - Ідея виникла у самого театру - хотіли зробити сучасний драматичний музичний проект. Режисер Дмитро Тодорюк звернувся до нашої творчості, підняв пісні за різні роки. І от, за допомогою пластики, танців, нашого співу, хору та оркестру розповіли історію про нашого сучасника. Хлопець жив і кохав, аж тут розпочався Майдан, довелося відстоювати справедливість, власну гідність. В кінці вистави хлопець іде на фронт - і всі ми віримо, що він повернеться живим, від усього серця бажаємо йому цього.

Л. Т.: - Вірші Лесі Українки, Тараса Шевченка, Оксани Забужко підсилили глибину переживань. І звичайно ж, пісня на вірш Іри Цілик "Повертайся живим" не може не торкнутися серця...

- У вашій творчості є багато пісень на злободенні теми. Мабуть, отримуєте багато зворушливих відгуків...

Г. Т.: - Найзворушливіші відгуки дійшли до нас від людей, які загинули на Майдані. Для кількох з них наші пісні були джерелом натхнення, віри в себе. Наша музика не відноситься до розряду шоу-бізнесу, щоб її по-справжньому відчути, треба бути освіченою людиною, вміти шукати смисли. І ось, родичі двох загиблих хлопців написали нам, що герої любили нашу музику...

Зворушують і розповіді про те, як тепер солдати на фронті діляться один з одним нашими піснями - передають один одному по телефону, поширюють тексти. Коли ми виступали перед воїнами, привезли їм сто mp3-плеєрів, на які записали підбірки патріотичної музики. Зробили такий надихаючий подарунок для танкової бригади.

Л. Т.: Особливо часто нам дякують за пісню "Повертайся живим". Кажуть, композиція дає силу і натхнення...

ДРУГ-АКТОР ПІШОВ НА ВІЙНУ ДОБРОВОЛЬЦЕМ І СТАВ ПОЕТОМ

- А де і коли ви виступали перед військовими?

- Г. Т.: - Нещодавно виступали перед пораненими чернігівського госпіталю, а зараз плануємо їхати у дніпропетровських госпіталь. Саме для нього збирали гроші, коли були в Литві.

Наші литовські друзі-музиканти провели акцію підтримки і солідарності з Україною. Був величезний концерт на якому окрім нас, виступали і литовці, а також збирали кошти на протези для поранених у госпіталі. За кілька днів зібрали півмільйона...

Співали з кращими литовськими музикантами, з натівським оркестром. Концерт тривав три години, були прямі включення з лікарень, з фронтів - литовські канали його транслювали повністю, а з українських показав лише "5 канал", та й те - невеличкий репортаж...

І ось, у квітні ми з Оксаною Забужко поїдемо у дніпропетровський госпіталь - виступимо, привеземо книжки.

- Безпосередньо у зоні АТО виступити не хотіли?

Г. Т.: - Хотіли поїхати туди ще влітку. Але були вже сформовані польові бригади - з музикантів взяли тих, хто співає під гітару, або фонограму. У нас же специфіка така, що ми не можемо співати у форматі бардівської пісні, або під фонограму. Але люди просять, сподіваюся, ми щось придумаємо...

- У вас є друзі серед українських військових?

Г. Т.: - У нас є прекрасний друг, актор Роман Семисал. Він разом з нами бере участь у проекті "Стусове коло", відтворює образ самого Василя Стуса. І от, він пішов на фронт добровольцем. Тепер він захищає нас з вами... А ще на війні він почав писати унікальні вірші. Виявилося, у нього дуже сильний поетичний талант. Ми створили сторінку з його поезією в Фейсбуці, переписуємося з ним майже щодня, молимося за нього.

Л. Т.: - Його вірші надихають вірити, щось робити. Якщо там є такі люди, ми обов'язково переможемо.

- Не хочете написати пісні на його вірші?

Л. Т.: - Думаємо над цим. Але вірші дуже сильні, чоловічі.

Г. Т.: - У Лесі виникла ідея запропонувати їх комусь із наших друзів, можливо Kozak System. У них добре виходить виконувати справжню чоловічу поезію.

Л. Т.: - Хоча можливо вийде і в нас. Просто ми не любимо говорити наперед...

УКРАЇНА РОЗВИВАЛАСЯ ЗА МОДЕЛЛЮ РОСІЙСЬКОГО ШОУ-БІЗНЕСУ

- Останнім часом вдається відкривати для себе нові імена в українській поезії?

Л. Т.: - Багато талановитих поетів народив Майдан... Він став потужною силою, що допомогла обдарованим людям себе проявити.

Г. Т.: - Був навіть фільм "Поезія Майдану" - ми там читали вірші, які народилися під час революції. На зйомках було важко себе опанувати, стільки емоцій...

Л. Т.: - Дуже цікава книжка "Дев'ять місяців спротиву", яку Оксана Забужко з помічниками створила із постів у соцмережах. Там день за днем описана уся боротьба, і є безліч талановитих віршів.

Г. Т.: - Власне, цю книжку ми збираємося везти в Запоріжжя, Кіровоград, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Маріуполь...

Знаєте, у цих містах ми виступали і до війни. Були у Слов'янську, Горлівці, Донецьку, Луганську в рамках туру, присвяченому українській поезії у рок-музиці, разом із «Кому вниз». Намагалися донести до Сходу справжнє українське слово. Але наших намагань виявилося мало - треба визнати, там ми програли інформаційно-гуманітарну війну...

Л.Т.: - Якби Україна була "сцементована" культурним пластом, її б неможливо було роз'єднати.

- Але ж в Україні є цікаві колективи, українську музику крутять на радіо...

Г.Т.: - Очевидно, їх мало. Раніше вся Україна розвивалася за моделлю російського шоу-бізнесу. Російська література, російські виконавці, музика, театр. Я не кажу, що все російське треба забороняти, але основа культури має бути українською. А нашу культурну платформу було засмічено...

Тепер же люди прозріли, хоча й не всі. Зомбовані українці продовжують слухати російську попсу і дивитись російські серіали. Олігархи живуть, як жили. Можливо, навіть краще - за рахунок війни, за рахунок збідніння населення.

Л.Т.: - Для олігархічного клану і була створена примітивна розважальна поп-музика. У нинішній страшній ситуації, коли хлопці кожного дня віддають життя, вони слухають музику окупанта як ні в чому не бувало.

Запам'яталися величезні бігборди з написом "Лучшая телка страны". На сході лунають вибухи, а тут люди закривають затемненні вікна Bentley, BMW і не хочуть бачити того, що відбувається. А про це було б варто нагадати, зруйнувавши їх модель світосприйняття.

Все це говорить про культурний рівень нації. А сила нації в таких поняттях як культура і віра. На щастя, є прекрасне молоде покоління, яке хоче слухати свою музику.

УКРАЇНЦЯМ ТРЕБА БОРОТИСЯ ЗА КУЛЬТУРУ З МЕТАФІЗИЧНИМ АВТОМАТОМ

- Напис "Лучшая телка страны" був на афішах Світлани Лободи...А Лобода - це українська виконавиця...

Г.Т.: - Так, але за духом вона не українська...

Л.Т.: - Коли українські виконавці під час війни роблять вигляд, що нічого не відбувається, це виглядає як танці на могилі. Але це питання їхнього виховання і з рештою їх вибір. Але коли на радіо крутять музикантів, які пропагують війну, це вже занадто...

- Вважаєте, якщо заборонити російський контент, все відразу виправиться?

Л. Т.: - Проблема набагато глибше. Доки культурний простір не буде хоча б на 50% заповнений українським культурним продуктом, не варто говорити про позитивні зрушення. Поки що російських серіалів і музики набагато більше. Коли співвідношення буде хоча б половина на половину, ситуація зміниться. Варто розуміти, що війна відбувається і на фронті, і в інформаційному просторі - українцям треба боротися за цей простір з метафізичним автоматом в руках.

І коли якісного українського контенту стане більше, непотріб відпаде сам собою. Зараз же цим брудом заповнене буквально все. Люди не задумуються над тим, що слухають у маршрутках і кафе, ця отрута вповзає в саме серце і її дуже важко звідти витягти. Стає затишним слухати цю маячню, примітив, "золоте грамофонство". Людина починає почувати себе затишно з таким супроводом. А це вже страшно.

Потрібно виробити якусь стратегію, політику, що пускати в ефір, а що залишити для кабаків - і це має бути відповідальність держави. Усе не може змінитися стихійно.

Г. Т.: - Держава повинна розуміти, що культура - це її обличчя. А у нас культура спотворена. Уявіть собі, якою Україну бачить Захід... Хоча зараз ситуація поліпшується, талановиті українці заявляють про себе, але разом з ними як гриби зростає і кількість непотребу.

ЛІНУ КОСТЕНКО ПРИВІТАЛИ ВИСТАВОЮ

- У вас є багато пісень на вірші Костенко. Товаришуєте з пані Ліною?

Г. Т.: - Ми її поважаємо, зустрічалися кілька разів. Але про приятельські стосунки мова не йде... Такі великі поети як Ліна Василівна товаришують з музою, зі своєю уявною сценою, з Космосом, Богом... А для нас щастя, що таких людей можна читати, бачити їх наживо.

- Тобто з днем народження Ліну Василівну не вітали?

Г. Т.: - В цей день ми виступали у Львові з виставою "Інкрустації" за її поезією - це був наш подарунок для Ліни Василівни. Тобто, привітали її через ЗМІ, які висвітлювали цю подію. У мене є її телефон, але потривожити її в такий день і на думку не спадало. Адже це б означало, забрати частинку часу, який належить тільки їй у такий сповідальний день.

- Ви завжди радуєте оригінальними проектами. Чим будете дивувати в найближчому майбутньому?

Г. Т.: - Планів чимало. Завтра і післязавтра у нас концерти. В п'ятницю - "Шевченкіана" - будемо співати пісні на слова Тараса Шевченка, які наживо підуть в ефір. А ще - виступ із Оксаною Забужко в Одеській філармонії. В задумі є ще один серйозний проект, але поки не розкажемо, бо боїмося наврочити. З часом дізнаєтесь.

Розмовляла Ольга Черниш
Фото: Кіріл Чуботін
depo.ua