ПРО: Наш Шевченко
05.01.2016

ПРО: Наш Шевченко

Написавши заголовок я мимоволі задумався: чи потрібно взяти фразу в лапки? Адже йтиметься про альбом під такою назвою (до речі, випущений у світ в середині грудня 2015 року: неначе подарунок українцям до дня св. Миколая). Але ж ідеться також і про Нашого Шевченка – національного пророка і водночас просту людину, слово якої є і словом кожного з нас. Про поета, під кожним віршем якого зміг би підписатися кожен його земляк, настільки близьким і своїм став нині для нас цей скромний виходець із простої селянської родини. Ідеться про сповнену великої християнської любові Людину, яка, належачи до гнаної царатом Греко-католицької церкви, зуміла об’єднати довкола себе не тільки її вірних, але й мільйони земляків православного і римо-католицького віросповідань. Яка, пам’ятаючи численні кривди, що їх зазнала його країна в минулому з боку польської і московської держав, завдяки осягнутій свободі духа стала щирим товаришем кращих представників польського й російського народів. Про Людину, геніальне слово якої нам так потрібне нині у нашій змученій і зболеній країні, як джерело сили, єдності і віри у світле завтра. І саме тому пишу оцю символічну назву без лапок: бо він таки НАШ!

Сьогодні, у ці гротескні, орвелівські для нашої культури часи слід щиро вітати появу кожнісінького культурного продукту, який є не тільки якісним, але іще й українськомовним. Парадоксальним чином за рік після Майдану наші наймасовіші медіа – загальнонаціональні телеканали фактично позбулися власного українськомовного продукту. Погодьтеся, що недоречно називати українськомовними проекти, де українською говорить одним-один ведучий, а майже всі інші учасники спілкуються іноземною (без жодного синхрону чи субтитрування…). А українськомовний поет Шевченко був представлений на телеканалах упродовж минулого року майже виключно з нагоди святкування «шевченківських днів». На відміну від «офіціозу» візуальний музичний проект «Тельнюк: Наш Шевченко» народжувався незалежно від днів календаря і програм телеканалів. Він – не просто рядове явище національного мистецтва. Він мусив з’явитися. Не випадково альбом попереджується відвертими словами Галі та Лесі Тельнюк: «Наш Шевченко – не данина моді. Ми не намагаємося вскочити у тренд. Ми просто визріли для того, щоб заспівати поезію Тараса Шевченка». Сподіваємося, що й суспільство морально визріло, щоб сприйняти і прийняти цей мистецький дарунок наших мисткинь.

ТЕЛЬНЮК: Наш Шевченко Допомагали реалізувати проект сестрам Лесі і Галі Тельнюк Національний симфонічний оркестр України під батутою Володимира Сіренка, режисер-постановник Олег Чорний, директор проекту Назар Стригун і звукорежисер Костянтин Костенко (запис звуку, зведення та масте ринг здійснено на студії звукозапису «Комора»). Продюсером виступив знаний музично-громадський діяч і бізнесмен Олег Репецький. Добре слово слід сказати й про високопрофесійне і стильне оформлення DVD-диска і коробки (фотограф Олена Божко, логотип – Сестри Лопухіни, дизайн Марії та Володимира Гавришів), адже перші враження формують саме вони.

До альбому увійшли тринадцять композицій, авторами музики яких є Леся Тельнюк (треки 1-10, 12, 13) та Валентин Сильвестров (11). Драматургія проекту вирішена при домінуванні музичної складової. Саме музика дозволила поєднати і сформувати в часовій послідовності різнопланові поезії великого поета. Гарним прийомом винесення альбому «посеред нас» є вступне слово виконавиць, які звертаються до слухачів і анонсують проект, просто сидячи за столом за чашкою чаю. Ми готові почути: адже ось він повинен зазвучати, «наш Шевченко». Але…він уже став часточкою щоденного життя кожного українця. Він став, як казали українські спудеї козацьких часів, conditio sine qua non нашого існування, і його присутність обов’язкова не тільки тоді, коли ми цього хочемо, а й тоді, коли це потрібно. І ось – це потрібно. Він починає поступово виринати з буденних звуків настроювання і налаштовування інструментів, ще схований у той момент «за завісою», але вже присутній…

Відкриває альбом композиція на текст глибокої філософської поезії за біблійними мотивами «Ісаія, Глава 35 (Подражаніє)» – «Радуйся, ниво неполитая!». Чимало слухачів відразу проведуть паралель із вершинним твором Миколи Лисенка – епічною хоровою кантатою на цей самий текст. Але власне тут зрозумілою стає відмінність бачення вічно актуальних віршів Кобзаря. Епічне й урочисте прочитання поезії М. Лисенком поступається місцем домінуючому лірико-драматичному трактуванню віршів. Але спільність таки відчутна: останній дванадцятивірш в обидвох версіях подається у стверджувально-переможному дискурсі. Хоч і тут є відмінність: у М. Лисенка це – підсумкова риска твору, у сестер Тельнюк – своєрідний програмний епіграф подальшого пісенного циклу. І тому невипадково завершує першу композицію довірлива тріумфуюча декламація перших двох рядків поезії на стишених тонах: «Радуйся, ниво неполитая! // Радуйся, земле не повитая // Квітчастим злаком! Розпустись, рожевим крином процвіти!», неначе остаточна життя кожного із нас…

Прониклива лірика дбайливо дібраних віршів почергово змінюється словами гіркої розпуки та лірико-філософськими сентенціями, аж завершується тихими гімнічними звучаннями на честь високої краси України, омріяного дому і всеприсутності Бога («Садок вишневий…», «І досі сниться», «Псалми Давидові»). Шедевр шевченкової пейзажної лірики омузичений у сотнях версій «Садок вишневий…» – увійшов до альбому у проникливому постромантичному озвученні Валентина Сильвестрова й, будучи тонко відчутим у виконанні, на диво органічно вписався в художню цілісність. Звертають на себе увагу кілька трагічних кульмінацій («Поставлю хату», «Мені однаково», ), проникливі пісенно-романсові мініатюри («Не женися на багатій», «Ой, діброво…», «Росли укупочці…») і одна з центральних композицій – «Пісня для нас усіх і про нас усіх», – як мовлять у вступному слові до неї виконавиці, – «І мертвим, і живим…». Але «Насправді усі оці пісні були про любов…». Саме у таких словах авторської післямови Леся Тельнюк концентрує суть щойно завершеного проекту…

Безумовно, передати словами критичної прози те, що було задумано для представлення у візуально-звукових художніх образах практично неможливо. Можна звернути увагу на загальну ліричність висловлювань, на домінування характерної для художнього стилю сестер Тельнюк проникливого розспівування «на одному диханні» цілісних фраз і більших мовленнєвих одиниць. Їх музика неначе насправді промовляє до кожного слухача. Впадає у вічі також дбайливо продуманий, класично-строгий сценічний образ співачок, стримані, але виразні рухи, які допомагають повніше доносити слухачеві загальний художній меседж творів.

Але не можна не сказати і про неповторний звуковий колорит циклу. Однозначно вдале аранжування для голосів і симфонічного оркестру, виконане Олексієм Баженовим, немалою мірою підкреслює авторський задум авторів і виконавиць: вдало дібрані темброві блоки, звукозображальні прийоми, загальний домінуючий колорит струнних із опуклими вкрапленнями фраз дерев’яних духових та колористичних інструментів, широкий, мюзиклового типу характер виконавського штриха…

І не можна не сказати про прекрасний оркестровий колектив на чолі з Володимиром Сіренком. І диригент, і виконавці немов злилися в одному подиху, у спільному емоційному стані. А перед нами таки повноцінна оркестрова партитура, що вимагає не тільки високого професіоналізму при прочитанні, але й копіткої підготовчої праці і ансамблевого злагодження. Немало допомогли також монтаж і прискіплива праця режисера ПТС Геннадія Хмарука.

Напевно ніхто не відважиться заперечити, що в цьому проекті представлений прекрасної художньої і технічної якості вітчизняний мистецький візуально-музичний продукт, який попри свою високу культурну вартісність відзначається ще й високою актуальністю озвучених поезій. Появу таких проектів можна тільки вітати. А потенційним слухачам – порадити таки придбати цей ошатний DVD і переглянути його: маса позитивних емоцій і художніх переживань забезпечені однозначно. І, мабуть, бажання повернутися до НАШОГО ШЕВЧЕНКА ще і ще раз…

Богдан Сюта
Інформаційна агенція культурних індустрій ПРО

 





reverbnation.com