ײ... гCͲii ³ ... г |
Բ. [ 1 ] 2  REHEARSAL / 2010Термін "rehearsal" словники віддають, як "репетиція" – але в даному випадку йдеться про спеціальне його значення: відеозапис студійного "генерального прогону" – на який музиканти, зазвичай, запрошують своїх друзів-приятелів. З одного боку, це створює свого роду інтимну атмосферу (і додає хвилювання), з іншого – допомагає краще сконцентруватися, бо відбувається, за великим рахунком, камерний концерт для найближчих людей. На Заході подібний формат є доволі поширеним, але в Україні жодного такого запису ще не видавалося. Дотепер. Цим почином "Тельнюк: Сестри" завершили роботу з проектом "Жовта кульбаба". Остання крапка, перший подих вітру – насіння полетіло в світ.. Чесно кажучи, чув ці пісні десятки, коли не сотні разів – але, виявляється, це не має значення. Тепер знову проживаю їх так.. глибоко і ясно, наче немає прозорого скла. Немає відстані між піснею й душею, немає сил не тамувати подих, нехай триває – воно пестить і пече – але нехай тече; в твоїх долонях немає місця для порожніх слів, немає хисту їсти напівправду, відтак минає все, окрім шляхів, доки несеш сіль радості.. Зрештою, оприявнення музики – це завжди магія. Здавалося б, ця магія має зникнути від надто уважного погляду – але ні. Навпаки, вона стає ще більш відчутною, майже зримою. Можливо, справа в тому, що зблизька бачиш жести, міміку, блиск очей, несвідомі рухи тіла – усмішку одного, зосередження другого, ставний спокій третього. А ще тут, як ніколи близько, можна бачити, як Галя народжує, і як Леся злітає.. І якоїсь миті вже знаєш: Все добре. Назавжди.. Антон Йожик Лейба замовляйте альбом у крамниці umka.com  СОНМО / 2010Зараз, коли звучить вже остаточно зведена картина – ясно, що це дещо не просто нове: інше. Втім... Можна сказати, що довгий час Галя і Леся Тельнюк послідовно, крок за кроком ішли вперед, росли над собою. А від якоїсь миті це тривання-у-русі, зростання-над-собою – внутрішньо перетворилося, набуло іншої якості. "Жовта кульбаба", "live краще", "Назавжди", "Rehearsal", а тепер і "Сонмо" – дуже різні роботи, які разом утворюють вже не так послідовність, як – суцвіття, мозаїку зі смальти, перетин рівнобіжних. Але прислухайтесь: "Сонмо", мені здається – це драма розбитого на друзки сучасного світу, містерія прощання з життям і – зустрічі з остаточною Свободою.. Чи стане тобі сил, щоб померти просто зараз – для всього, що минуло? Пройти розтріскане свічадо наскрізь – і повернутись? За вітром пустити дитячі спогади і не-дитячі мрії, ідеальні образи і реальні досвіди – всі ці строкаті клапті, які звично звеш собою – щоб заново пізнати – себе? Просто неможливо боятись – і одночасно шукати любові. Ти відпускаєш свої тіні – бо хто ж їх не має? – і тільки тоді залишається місце для чистого світла.. Мені здається, "Сонмо" неможливо слухати неуважно – це все одно, що за годину оглянути, скажімо, всі роботи Родена. Тим більше, що тут немає прямих, однозначних відповідей у словах – і є музика, яка буквально поглинає увагу багатством несподіваних відтінків.. ..майже немає шансів, що порівняння буде не на користь "...кульбаби" – так думав, слухаючи демо-версію нового альбому. І знаєте, дуже мені приємно бачити тепер, що – помилився ) Антон Йожик Лейба замовляйте альбом у крамниці umka.com
 LIVE КРАЩЕ / 2009Можливо, Ви вже бували на концерті сестер Тельнюк – тоді, певно, знаєте, наскільки це глибоке, потужне дійство: за силою дії на слухача мало хто може з ними зрівнятися. І справа тут не лише у якості самих пісень – хоча, знову ж таки, і музика, і тексти від самого початку виокремили для цього проекту цілковито осібне місце на нашій сцені (далеке від загальної течії. Хоча, гадаю, якраз такій творчості вартувало б бути центром, серцем мейнстриму – у доброму розумінні цього слова). Стосовно саме live-звучання – неможливо не відзначити перфекціонізм у ставленні музикантів гурту до своєї справи. Послухайте альбом: Ви не знайдете помилок, недоречностей, які, зазвичай, мають місце у будь-якому виступі. Часто якісь недоліки нівелюються просто за рахунок живого драйву – зрештою, це цілком нормально – але "Тельнюк: Сестри" буквально кожен свій концерт грають, наче востаннє, наче іншої можливості змінити щось на краще може вже й не бути. І що це, як не – справжня, невдавана повага до свого слухача? Та навіть якщо лишити осторонь якість виконання, ці пісні, ця музика є гранично чесними у своїй глибині та красі – і вже тому не можуть не хвилювати. Вони творять тонкі вітри – здатні змінювати не лише свідомість, а й саму дійсність. Адже твій світ є таким, яким є ти – і що, коли ти раптом відкриваєш всередині себе гармонію руху? А саме на цих шляхах, мені здається, і живуть вітри сестер Тельнюк.... Антон Йожик Лейба замовляйте альбом у крамниці umka.com
 НАЗАВЖДИ. Богдан-Ігор Антонич (сингл) / 2009Цей окремок – з числа тих речей, які начебто не мали з’явитися. Хоча б тому, що в сучасних українських умовах про фінансові міркування тут не може йтися взагалі – подібне видання є кроком, радше, естетичним. Або навіть – етичним. Але водночас, якимсь дивним чином, такі речі з’являються саме тому, що – просто не можуть не бути... Не стану докладно розповідати про запис – тому, що вважаю його чистою красою. Вона сама Вам все покаже – про ніжність, тугу, і прозріння, і невимовну тишу слів проказаних – і не осудить жодного. Най буде так. Лише нагадаю, що у створенні платівки до сестер Тельнюк долучилися одні з найцікавіших, гадаю, українських музикантів – Олександр Мельник, гурти Аби МС та Мертвий Півень. А також – Ірина Славінська, завдяки якій слова Антонича змогли прозвучати французькою. І наостанок: це – ексклюзивне видання, його надруковано зовсім невеликим накладом. Тож усім зацікавленим щиро раджу не зволікати. Антон Йожик Лейба замовляйте альбом у крамниці umka.com
 ЖОВТА КУЛЬБАБА / 2007“They choose the paths where no one goes…” ( Led Zeppelin) Вони не шукають легких шляхів у музиці. Вони першими йдуть неходженими стежками, дивовижно поєднуючи слово і звук, тонко віддзеркалюючи у своїй музиці світу українську душу. Сестри Тельнюк не збираються вас розважати, навпаки, змушують любити і страждати, сумувати і сподіватись разом із собою. Візьміться за протягнуту вам руку і підіть за ними ще не протоптаними стежками, відкрийте для себе світ “Жовтої кульбаби”, світ пошуків і намагання зрозуміти себе через сповідь усім нам. Володимир Михалик *** Є така приємна спокуса – говорити про цю платівку довго, і краще б очима, а не словами... Слухав її вдруге під проливним дощем, всьоме – в потоці теплого вітру нічного, слухаю знову і знову, і кожного разу це – радість, проста і справжня радість. Це щось настільки особисте і, водночас, універсальне – як польові квіти, чия краса не нав’язує себе нікому, але зігріває кожного, хто не лінується дивитися – дивуватися... Часом виникає відчуття, ніби сидиш у великій порожній кімнаті. Чисті стіни, висока стеля, повітря прозоре й чутливе, повітря – музика, і вона вимальовує картини легкі, майже невидимі, близькі, духмяні. Цідиш її потихеньку, наче дорогоцінний напій, і кімната тане, губляться межі, лишається – світло, присмак, відлуння теплої усмішки... Весь альбом слухається на єдиному подихові, як цілісна гармонійна композиція, а не збірка гарно допасованих фрагментів. Нехай вибачать мені ті, хто вважає інакше, але думаю, що на сьогодні "Жовта кульбаба" – кращий з альбомів Лесі і Галі Тельнюк. Не в тому сухому сенсі, що він найбільш складний, або найбільш красивий чи вишуканий – про це судити не хочу, не про такі категорії зараз веду. Принаймні, у мене він викликає бажання сказати просто – рідний. Цілком суб’єктивно, ясна річ – але для мене це є головним свідченням того, що "Жовта кульбаба" виросла з самого серця, а не з якихось там тривіально-буденних причин. І хочеться, аби ця платівка стала рідною для багатьох людей – і впевнений, що так воно і буде. Антон Йожик Лейба замовляйте альбом у крамниці umka.com
 ВИБРАНЕ (диск 1) / 2005
 ВИБРАНЕ (диск 2) / 2005
 ЖАР-ПТИЦІ / 2002Що можна сказати, коли проковтнеш язика? Смачно...надто грубе слово для того, що я зараз чую. Так, це можна назвати роком. Але він достатньо артистичний, щоб його не можна було назвати просто арт-роком. Він – це вона. І не тільки завдяки жіночому співу. Це мереживо звуків, інтонацій – жіноче у суті своїй, тонке, майже невагоме. Не стільки кольори, скільки відтінки, натяки, шепотіння зеленого листя, ласка світанку, мелодія з темних клавіш піано. Наче акварель, яка, при всій прозорості своїй – яскрава, бо – світла, світлом достоту насичена. Це повітря потребує поезій, і отримує їх, і несе, і здається, що не тільки квітнуть, а й вкорінюються вони у самому повітрі. І от сидиш ти у кімнаті, і слухаєш це сяйво, і відчуваєш, як крізь тебе проноситься вітер весняний, світло-зелений, із біло-золотавим ароматом… А втім, усе це лиш мої слова недосконалі. Чим їх читати, краще вчути, як заспівають сестри, задзвенять жар-птиці... Антон Йожик Лейба замовляйте альбом у крамниці umka.com
 ВІТЕР СТОЛІТЬ / 2002
 У.Б.Н.: ПІСНІ З ВИСТАВИ / 2001
|
Database error! |