Казахстанський спогад

Тільки сивого місяця сивий диск,
Тільки тіні мовчать у степу...
Відлітає пісня - кудись, кудись,
Відлітає в безвість сліпу...

Тільки обрій сріблів, мов давній міт,
Тільки тирса – німа, німа...
І мовчить за плечима промчала мить.
Озирнувся - нема...