Вже червоніють клени при дорозі...

Вже червоніють клени при дорозі,
Несуть прозорий жовтень на плечах.
Така блакитна, як твоя печаль,
Стоїть, стоїть розлука на порозі.

І тільки сонце – мов прощальна пісня,
В якій слова промовлені не всі...
Мов стрічка у розплетеній косі,
У вишині веселка стигне пізня...