Вже червоніють клени при дорозі...
Вже червоніють клени при дорозі,
Несуть прозорий жовтень на плечах.
Така блакитна, як твоя печаль,
Стоїть, стоїть розлука на порозі.
І тільки сонце – мов прощальна пісня,
В якій слова промовлені не всі...
Мов стрічка у розплетеній косі,
У вишині веселка стигне пізня...