Сокіл

Василь Півненко

Ой, на крутій горі стояло два дуба,
А попід горою зелененький гай.
Не плач, не журись, моя люба
Не плач, не ридай.

Ой, летіли з поля соколи додому
А той, що поранив крила у бою,
Не злякався ні дощу, ні грому
Та й сів у гаю.

Як з-за тої гори хмари налетіли
Та як розігралась ніч горобина
Під ту пісню, що вовки завили
Сокіл засинав.

Над крутой горою, де стоять два дуба
Високо у небі соколи кружлять
А в байраці, в яру біля зруба
Два крила лежать.