Станіслав Тельнюк - Вірші

Забувайте українську мову!

Колись я напишу про те...

А це не містика – з усюди...

Блакить при березі гойдалась...

Вже червоніють клени при дорозі...

Десь зорі тихі та одвічні...

За обрієм...

Зелених соборів прадивне місто...

Камінна хмара іздалік...

Маленькі лицаренята...

Степ споловілий... Хвилі марев...

Там сонце, як серце, дзвенить-виграє...

Тремтлива струнна течія...

У сяйві дня, у сяйві ночі...

Шукаєш слова – й не знаходиш...

Ще не встало вогняне світило...

Як вітри заграють перелітні...

ФРАГМЕНТИ ТВОРЧОСТІ

ФОТОГАЛЕРЕЯ: Діти; Робота; Сім’я